Пластова присяга
Пластова ідея: вірність високогуманним і загальнолюдським ідеалам – Богові, Батьківщині, своєму родові, своїм близьким, всім людям. Ця ідея закріплена в Пластовій присязі. Присяга – це добровільна, звичайно прилюдна і урочиста заява, якою хтось зобов’язується безумовно та невідклично виконати якесь діло, жити або з усіх сил намагатися виконувати точно визначені умови, а також не зробити якогось злого діла, хоч би які труднощі чи небезпеки довелося б поборювати. У присязі містяться зобов’язання, знані як Три Головні Обов’язки пластуна:
Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб
– бути вірним Богові й Україні,
– помагати іншим,
– жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.
Лише після складання пластової присяги пластун має право на однострої герб Пласту – трилисту лілею, та складати пальці правої руки у символ пластового привітання “СКОБ”.
1. Вірність в Бога вимагає від нас не лише віри в Бога, але й ведення примірного морального особистого життя. Вірність Богові пластуни виявляють ділами, поводячись згідно з моральними правилами та проявляючи любов до ближнього. Вони відчувають обов’язок дбати про других чи то в родині, в школі, гуртку; шанують все створене Богом: визнають гідність людини, дбають про добро інших створінь, піклуються про природу. Вони розвивають відчуття краси і дотримуються естетичних норм в своїй поведінці, мові, вигляді. Пластуни нікого не принижують. Кожний пластун/ка шанує Бога згідно зі своїм віровизнанням і одночасно шанує право кожного на своє віровизнання.
Бути вірними Україні означає вважати себе частиною української громади, патріотом держави. Вірність Україні символізована у пластовому гербі, де пластова лілея нерозлучно переплетена з українським тризубом. Україна – ціла українська спільнота, поселена на прадідівській землі та поза її межами; це, зокрема, культура, мова, церква та інші матеріальні та духовні надбання, здобуті продовж століть існування українського народу. Для юнаків та юначок це значить, що вони:
- вивчають і використовують українську мову;
- вивчають літературу, історію, географію і культуру українського народу, українську спадщину;
- знають українську національну символіку та гімн;
- плекають українські звичаї, знають і дбають про українське суспільство.
2. Обов’язок допомагати іншим окреслює відношення пластуна до свого оточення, до людей і до природи. Це означає не лише виконувати громадські обов’язки, але і творити добрі вчинки з власної ініціативи. Добре діло має бути зразком гуманного характеру пластуна, його індивідуальних здібностей і тому повинно приносити задоволення. Пластовий обов’язок закликає не лише любити ближнього, а й допомагати йому. Пластун повинен бути корисним членом спільноти, у якій живе. Практичне застосування цього обов’язку є у ідеї щоденного доброго діла, про що символічно пригадує вузлик на пластових відзнаках. Необов’язково, щоб це було велике діло, але треба, щоб воно виходило з доброї волі пластуна, щоб принесло комусь чи чомусь, людині, тварині чи рослині якусь користь і щоб для цього пластун приніс якусь жертву: час, зусилля чи річ.
3. Пластун повинен жити за Пластовим законом. Обов’язок жити за пластовим законом – обов’язок супроти нас самих. Ми маємо не лише знати пластовий закон, але повинні свідомо прагнути до ідеалу, який окреслений у ньому.
Обов’язок слухатись пластового проводу показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, ми звикаємо до полслуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту.
